Знайомий відкриває вже третій доволі успішний магазин, де головними постачальниками товарів є місцеві мешканці. Його консигнаційний магазин бере від 15 до 45 відсотків комісії з продажу. Місцеве населення привозить йому на реалізацію все: від сільськогосподарської продукції, як-от молочні вироби, сири, мед, овочі, фрукти, зелень, м'ясо та ковбаси, і до імпортного вина, цукерок та екзотичних делікатесів. 

У магазині є своя невелика сироварня, яка переробляє молочні надлишки на кілька видів сиру. Крім того, при магазині працює кондитерська та пекарня, де сироватку від сиру використовують у випічці.

Коли я запитав, що найбільш вигідно продавати, знайомий відповів, що місцеві мешканці швидко реагують на ринкові запити, які буває складно передбачити. По суті, він лише придбав страховку, орендував приміщення і найняв працівників. А далі вже саме місцеве населення розкручує цей бізнес.

Ідею та концепцію він скопіював, або, точніше, поєднав з успішних магазинів амішів, менонітів і адвентистів, які століттями практикували подібні сільськогосподарські комунальні магазини в Канаді, Мексиці та Аргентині.

На запитання про рекламу, він лише показав на гарну дівчину при вході, яка видає морозиво або гарячу каву буквально за копійки. Виявилось, що психологія людини така, що поки вона їсть морозиво або п’є каву, гуляючи між рядами товарів, її настрій покращується. А це спонукає до більшого шопінгу, ніж планувалося спочатку.

Головне - усі задоволені та зацікавлені у успіху і процвітанні їхнього спільного магазину.