Шакали в Україні - нові «міські легенди» дикої природи. Колись ці хижі звірі потрапили до нас двома потужними хвилями: одна прийшла з території Румунії, інша - з Кавказу. Сьогодні шакалів можна зустріти майже в кожному куточку країни, від південних степів до лісових посадок на півночі. Найчастіше вони живуть у заростях очерету, але все більше їх оселяється в лісосмугах і посадках біля населених пунктів.

Кормова база для шакалів в Україні справді непогана. Взяти хоча б тих самих фазанів, що безупинно плодяться, або ж полівок і дрібних пташок, яких шакали поїдають з неабияким апетитом. У містах їх часто помічають на звалищах та біля сміттєвих контейнерів - ці місця стали для них своєрідним «рестораном на колесах».

А як відрізнити шакала від лисиці чи вовка? Шакал менший за вовка, але більший за лисицю. Його хвіст коротший і менш пухнастий, часто опущений донизу, а забарвлення має сірувато-жовтий відтінок. Ще одна важлива ознака - шакали рідко виють, на відміну від вовків, але часто видають різкі, неприємні звуки, схожі на скиглення.

Містяни часто розповідають про «нічні зустрічі» з шакалами, особливо на околицях. Та чи варто боятися? Для людини, навіть дитини чи пенсіонера, шакал не становить великої загрози. Проте краще триматися подалі від них - тварини ці обережні, але якщо відчують загрозу, можуть виявити агресію.

Шакали стали ще однією ознакою того, як швидко природа адаптується до змін середовища, знаходячи своє місце навіть у несподіваних куточках нашої країни.